Я стріла Каїна і Авеля – вві сні.
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Лементували, пізнавали смак борні.
Під перегуд росло каміння – на жертовник.
Ботей пухких овець тік за хитку лозу,
Чорнильних кипарисів ряд, гігантські мушлі.
Скидалася гірська місцевість на Гурзуф.
А я – вагітна – йшла по виноград і груші...
Сховати б Авеля в мережаний рукав
І понести у благодать повз ранні смокви!
Сумирний менший брат за валуном зібгавсь,
А Каїн лоба морщив, поспішав на лови.
І підняла я очі до важких небес.
І не побачила рокованого вбивства…
Невже у тому сновигань єдиний сенс,
Щоб від безсилля сотворяти плач-молитву?
Я знала Каїна: минав піском… убрід…
Він лунко хихотів, не прагнув слави, оргій.
У рань гойднувся в лоні довгожданий плід –
Від рос липневих, під густий чаїний стогін.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ідуть батьки молитись за дітей - Надежда Горбатюк Йдучи на ранкове молитовне зібрання, бачила , як попереду біг брат , вже досить в літах,з поганим зором ...Він так поспішав...В мене защеміло сердце і прийшли рядки вірша.
Крик души : к 19 января 2007г. - Павленко Наташа Это стихотворение - на смерть Кушнарева. За несколько часов до его гибели Господь дал видение о том, что какой-то человек, облеченный большой и успешной властью, - погибнет. Харьков и вся Восточная Украина много потеряли в связи с его таким преждевременным уходом. Да помилует его Господь...
